До уваги аграріїв та мешканців Махнівської сільської територіальної громади!
Настав календарний та природний подих весни. Фермери та аграрії вже розпочали весняно-польові роботи: посів сільськогосподарських культур, подекуди оранку, проте їх господарській діяльність часто порушує межі прибережних захисних смуг водних об’єктів, які розташовані на території нашої громади. В деяких місцях спостерігається розорювання земель впритул до умовних прибережних смуг.
Це надзвичайно шкодить екосистемам та негативно позначається на якості води у наших водоймах. Ігнорування дотримуватись правил землеробства може призвести до поступової загибелі наших річок, ставків. Щоб зрозуміти, які правила встановлює держава для збереження екосистеми, відповідно й для збереження людини, як елементу симбіозу в біологічній стратегії виживання в природі, яким чином людська діяльність впливає на порушення, знищення природного балансу, сільська рада наводить наступні норми та аргументи.
Що таке прибережні захисні смуги
У Земельному кодексі визначено, що прибережні захисні смуги – це природоохоронні території вздовж річок та навколо водойм з режимом обмеженої господарської діяльності. Якщо говорити простіше, то прибережною захисною смугою називають певну межу навколо річок, яка обмежує поле та захищає водойми, незалежно від форми власності цих земель.
Для малих водойм (до 3-х га) прибережна захисна смуга складає 25 метрів, для водойм більше, площа яких складає більше – 50 м. При крутизні схилів більше трьох градусів, мінімальний розмір захисної смуги подвоюється (ст. 60 Земельного кодексу України).
ЩО ЗАБОРОНЕНО РОБИТИ У ПРИБЕРЕЖНИХ ЗАХИСНИХ СМУГАХ
Згідно статті 61 Земельного кодексу, РОЗОРЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬ У ПРИБЕРЕЖНИХ ЗАХИСНИХ СМУГАХ ЗАБОРОНЕНО. Також заборонені:
- зберігання та застосування пестицидів і добрив;
-випалювання сухої рослинності або її залишків;
-влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації;
-влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд;
- миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.
Як впливає розорювання прибережних смуг на стан річок
Розорювання прибережних захисних смуг річок неприпустиме, адже спричиняє вкрай негативні наслідки для водних об’єктів та шкодить екології прилеглих територій:
-
Річки міліють через недоотримання дощових вод
Коли вздовж річки береги розорані, вона не встигає наповнюватись дощовою водою, бо рілля все швидко вбирає. Крім того, волога з розораної землі добре випаровується, відповідно ґрунтових вод, які б могли живити річку, стає менше. Як наслідок – річки, їх притоки, а це наші ставки стрімко міліють.
-
Скорочуються русла малих річок
Усі річки – це система пов’язаних між собою водних артерій, де стан менших суттєво впливає на стан більших. Розорювання берегів у верхів’ях приток призводить до їх пересихання та, як наслідок, зменшення водності водних об’єктів.
-
Гербіциди і добрива безперешкодно потрапляють у водойми
Якщо поле майже впритул межує з річкою, бо захисну смугу власник чи орендар землі розорав, то використанні пестициди і добрива з дощем або вітром потрапляють прямо у воду, спричиняючи її хімічне забруднення. (Одним з найпомітніших наслідків цього є «цвітіння» води влітку внаслідок потрапляння у водойми фосфатних добрив з полів. Фосфати є також добривом для синьо-зелених водоростей, які швидко розмножуються і «цвітуть» на водному плесі, поглинаючи з води забагато кисню. Через це у ставках, де течія річки максимально уповільнена, риба страждає від задухи і може навіть загинути. І це тільки один з наслідків забруднення фосфатами.
-
Річки замулюються ґрунтом, який змивається з полів дощами
Тверді частинки знижують прозорість води, пригнічують розвиток підводної рослинності, утруднюють дихання риб, забиваючи їх зябра, погіршують якість води у річках, змінюють її запах і колір, замулюють дно, внаслідок чого річки заростають.
-
Зменшення різноманіття річкової флори і фауни
Прибережні захисні смуги - це надзвичайно цінні заплавні екосистеми, що використовуються водно-болотними птахами і тваринами як екологічні коридори (шляхи міграції) та є місцем постійного їх проживання. Будь-які негативні зміни у цих екосистемах, призводять до зменшення кількості птахів і тварин через некомфортні для проживання і харчування умови.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА РОЗОРЮВАННЯ ПРИБЕРЕЖНИХ ЗАХИСНИХ СМУГ
Прибережні захисні смуги настільки важливі, що законодавством передбачена відповідальність за їх розорювання. Крім цивільно-правової та адміністративної (штрафи), передбачена також кримінальна відповідальність аж до позбавлення волі строком на 10 років (ст. 236 ККУ «Порушення правил екологічної безпеки», ст.239 ККУ «Забруднення або псування земель», ст. 239-2 ККУ «Незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах»).
ЯК ДІЗНАТИСЬ, ЧИ ВХОДИТЬ ВАША ДІЛЯНКА У МЕЖІ ПРИБЕРЕЖНОЇ СМУГИ
Найпростіший спосіб зрозуміти чи не заорались ви прибережну захисну смугу – це вийти в поле/город і виміряти відстань до водного об’єкта. При цьому потрібно зорієнтуватися, що прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: на малих річках, струмках і потічках, а також на ставках площею менш як 3 гектари - 25 метрів; середніх річках, водосховища на них, водоймах, а також ставки площею понад 3 гектари - 50 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
Зазначимо, що Махнівська сільська рада має намір поступово винести межі всіх прибережних захисних смуг в натурі, проте ці роботи потребують чимало часу і значних коштів, а річки треба захищати і рятувати від розорення берегів вже зараз. Тому просимо землевласників та землекористувачів, ділянки яких межують із водними об’єктами бути уважними та витримувати захисну межу на берегах водойм ВЖЕ СЬОГОДНІ, хоча б орієнтовно, аби в подальшому уникнути відповідальності та зберегти екосистему для себе і майбутніх поколінь.
Не розорюванням єдиним
Звісно, проблема забруднення наших водойм не обмежуються тільки розорюванням прибережних захисних смуг. Цьому сприяють наявність невеликих локацій стихійних сміттєзвалищ, відповідно відбувається забруднення ґрунтових вод, які формують єдину водну систему гідрографії.
Про те, що робиться нашою громадою для вирішення цих проблем, ми розповімо в одній з наступних публікацій. Наразі ж сподіваємось, що аграрії, власники земель особистих селянських господарств прислухаються до наведених вище аргументів і перестануть розорювати прибережно-захисні смуги та берегти чистоту навколишнього середовища.
